Перемога на брехні
З дитинства батьки мене вчили: не бреши, не насміхайся з людей, не перекручуй правду. Бо коли таке будеш робити, то люди тебе не поважатимуть і в житті ти нічого не доб’єшся.
Та чи правильно мене вчили батьки? Чи насправді в нашому світі цінується правда, честь і совість?..
От, до прикладу, як розуміти те, що відбулось у Чернівецькій міській раді 31 березня, коли знімали Федорука?
Хіба депутат Кирилюк від «Батьківщини» не бив себе в груди, що голосувати за недовіру Федоруку не буде? Бив. Але проголосував так, як і всі решта депутатів від «Батьківщини», котрі вже давно танцюють під регіоналівську дудку.
Хіба депутати не мають голосувати по совісті та честі? Тоді навіщо фотографувати свої бюлетені? Бо ж чи не всі журналісти бачили, як половина депутатів їх фотографували. А депутат від «Батьківщини» Олег Вікнянський ще й іронізував, мовляв, на згадку фотографують, то й він теж фотографуватиме. Що ж тут такого? А як же ота горезвісна «таємність голосування»? Усі ж знають, що технологія фотографування бюлетенів – одна з давніх технологій фальсифікації виборів. Бо передбачає показування тих фотографій комусь (у цій ситуації тим, хто зараз насправді керує містом, — Папієву і Ко). Ті ж, хто не фотографував, ставили галочки чи спеціальні позначки та вкидали бюлетені або відкритими, або демонструючи їх журналістам. Позначки депутати ставили звичні для себе – ті самі тавра, про котрі вже писав Петро і «Часі»
Хіба підрахунок голосів не повинен бути чесним? Повинен. Але хоча лічильна комісія на чолі з нашоукраїнцем Сірманом наче й рахувала добре, однак забрехалась. Бо коли та сама Гаєвська запитала, а чи, бува, не було бюлетенів з якимись особливими позначками, пан Сірман, не змигнувши оком, збрехав, що не було. Але ж, люди добрії, усі журналісти та члени лічильної комісії бачили щонайменше дев’ять тавр! Та обурення журналістів до уваги не взяли. Головне — є результат. А в який спосіб його досягнуто – то вже справа колишня, і наразі депутатів особливо не хвилює.
От вам і правда, і совість, і честь по-депутатськи. І хіба в законі про депутатів місцевих рад не записано, що депутат є представником інтересів територіальної громади міста? Хіба у громади єдиний інтерес у фальшуванні?
Згадались слова Висоцького, котрий казав, що йому шкода, що слово «честь» забулося. Мені теж шкода. І мене, як громадянку, мешканку Чернівців, своїми діями депутати принизили. Соромно за них…
Та чи правильно мене вчили батьки? Чи насправді в нашому світі цінується правда, честь і совість?..
От, до прикладу, як розуміти те, що відбулось у Чернівецькій міській раді 31 березня, коли знімали Федорука?
Хіба депутат Кирилюк від «Батьківщини» не бив себе в груди, що голосувати за недовіру Федоруку не буде? Бив. Але проголосував так, як і всі решта депутатів від «Батьківщини», котрі вже давно танцюють під регіоналівську дудку.
Хіба депутати не мають голосувати по совісті та честі? Тоді навіщо фотографувати свої бюлетені? Бо ж чи не всі журналісти бачили, як половина депутатів їх фотографували. А депутат від «Батьківщини» Олег Вікнянський ще й іронізував, мовляв, на згадку фотографують, то й він теж фотографуватиме. Що ж тут такого? А як же ота горезвісна «таємність голосування»? Усі ж знають, що технологія фотографування бюлетенів – одна з давніх технологій фальсифікації виборів. Бо передбачає показування тих фотографій комусь (у цій ситуації тим, хто зараз насправді керує містом, — Папієву і Ко). Ті ж, хто не фотографував, ставили галочки чи спеціальні позначки та вкидали бюлетені або відкритими, або демонструючи їх журналістам. Позначки депутати ставили звичні для себе – ті самі тавра, про котрі вже писав Петро і «Часі»
Хіба підрахунок голосів не повинен бути чесним? Повинен. Але хоча лічильна комісія на чолі з нашоукраїнцем Сірманом наче й рахувала добре, однак забрехалась. Бо коли та сама Гаєвська запитала, а чи, бува, не було бюлетенів з якимись особливими позначками, пан Сірман, не змигнувши оком, збрехав, що не було. Але ж, люди добрії, усі журналісти та члени лічильної комісії бачили щонайменше дев’ять тавр! Та обурення журналістів до уваги не взяли. Головне — є результат. А в який спосіб його досягнуто – то вже справа колишня, і наразі депутатів особливо не хвилює.
От вам і правда, і совість, і честь по-депутатськи. І хіба в законі про депутатів місцевих рад не записано, що депутат є представником інтересів територіальної громади міста? Хіба у громади єдиний інтерес у фальшуванні?
Згадались слова Висоцького, котрий казав, що йому шкода, що слово «честь» забулося. Мені теж шкода. І мене, як громадянку, мешканку Чернівців, своїми діями депутати принизили. Соромно за них…
5 коментарів
Думаю, що так.
То кось же на них можна вплинути — в суд подати, приміром. Я не знаю як, вам краще знати!
Але іншими фактами ви запросто можете оперувати. То які проблеми?
але точно знаю, що нічого не робити — не вихід