Текст позову до міської ради 2 част
Серед пунктів, заборон, вимог і приписівПоложення, зокрема, міститься наступне:
Пункт 3.1.Положення встановлює,що«Для проведення мирного заходу його організаторами (організатором) не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до дня його проведення на ім`я міського голови подається письмове повідомлення про його проведення».А пункт 4.3.обмежує час проведення масових заходів з 9-ї до 22-їгодини.
Однак, виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України про те, що виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод і що лише судом відповідно до закону може встановлюватись обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових зібрань (частина друга статті 39), Конституційний Суд України у вищеназваному рішенні дійшов висновку, що „визначення строків завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з урахуванням особливостей мирних зібрань, їх форм, масовості, місця і часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання".
Але ні Конституція, ні жоден Закон України не містить обов’язку громадян повідомляти про мирне зібрання за три дні. Так само ні Конституція, ні жоден Закон України не містить обмежень права на мирні зібрання з огляду на час і місце їх проведення.
Окрім того, у Рішенні та пункті 1.1. Постанови вказано: «Порядок організації та проведення в м. Чернівцях мирних зібрань розроблений відповідно до …постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»,Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988р. №9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»,але згідно Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»,Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988р. «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» в Україні не діє!
У Постанові Верховної Ради України від 12.09 1991 року № 1545-ХІІ вказано: «Встановити, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України».
Указ суперечить Конституції України. Зокрема, на відміну від ст. 39 Конституції України, Указ встановлює дозвільний, а не повідомний характер реалізації права громадян на мирні зібрання, і вимагає, щоб мета зібрань відповідала Конституції СРСР, яка втратила чинність (п. 6 Указу).
Окрім того, п.1 ст. 92 Конституції України встановлює: «Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина». Указ не є Законом України і тому не може визначати реалізацію права громадян України на мирні зібрання і їх обов’язки.
Пункт 3.1.Положення встановлює,що«Для проведення мирного заходу його організаторами (організатором) не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до дня його проведення на ім`я міського голови подається письмове повідомлення про його проведення».А пункт 4.3.обмежує час проведення масових заходів з 9-ї до 22-їгодини.
Однак, виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України про те, що виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод і що лише судом відповідно до закону може встановлюватись обмеження щодо реалізації права громадян на проведення масових зібрань (частина друга статті 39), Конституційний Суд України у вищеназваному рішенні дійшов висновку, що „визначення строків завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з урахуванням особливостей мирних зібрань, їх форм, масовості, місця і часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання".
Але ні Конституція, ні жоден Закон України не містить обов’язку громадян повідомляти про мирне зібрання за три дні. Так само ні Конституція, ні жоден Закон України не містить обмежень права на мирні зібрання з огляду на час і місце їх проведення.
Окрім того, у Рішенні та пункті 1.1. Постанови вказано: «Порядок організації та проведення в м. Чернівцях мирних зібрань розроблений відповідно до …постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»,Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988р. №9306-ХІ «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»,але згідно Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»,Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988р. «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» в Україні не діє!
У Постанові Верховної Ради України від 12.09 1991 року № 1545-ХІІ вказано: «Встановити, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України».
Указ суперечить Конституції України. Зокрема, на відміну від ст. 39 Конституції України, Указ встановлює дозвільний, а не повідомний характер реалізації права громадян на мирні зібрання, і вимагає, щоб мета зібрань відповідала Конституції СРСР, яка втратила чинність (п. 6 Указу).
Окрім того, п.1 ст. 92 Конституції України встановлює: «Виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина». Указ не є Законом України і тому не може визначати реалізацію права громадян України на мирні зібрання і їх обов’язки.
0 коментарів