Текст позову до міської ради 3 част
Те, що Указ не діє на даний час в Україні фактично підтверджує і Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001 року № 4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).
Конституційний суд України постановив, що «Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».
Більше того, Конституційний суд України не вказав, що Указ діє до цього часу на території України, не конкретизував, що термін повідомлення має складати саме 10 днів (хоч Міністерство внутрішніх справ України просило Конституційний Суд України встановити “граничний термін часу, до якого можливе подання повідомлень про наміри провести вказані заходи їх організаторами ”). Окрім того, Конституційний Суд України погодився з тезою конституційного подання Міністерства внутрішніх справ України, що «конкретного строку, протягом якого необхідно сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення зазначених акцій, чинним законодавством України не встановлено». Разом з тим у Рішенні вказано: «Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти».
Отже, на даний час в Україні діє єдина законодавча норма, яка регулює реалізацію права громадян на мирні зібрання – ст. 39 Конституції України. Ця стаття не вимагає від організаторів зібрань повідомляти про зібрання за 10 днів, як Указ чи за 3 дні, як оскаржуване Положення, і встановлює, що обмежити реалізацію права на мирні зібрання може лише суд і лише за визначеними цією статтею підставами, серед яких немає такої підстави, як відсутність повідомлення про проведення зібрання.
Хочу також зазначити, що аналогічне до чернівецького Положення, «Положення про проведення масових заходів у м. Дніпропетровську»,затверджене рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 21 серпня 2003 року за №2207,було за подібних підставвизнане Постановою Бабушінського районного суду м. Дніпроперовська від 30 березня 2007 року незаконним (Постанова Бабушінського районного суду м. Дніпроперовська від 30 березня 2007 року додається).
Враховуючи все вищевикладене, а також те, що я, як мешканка міста Чернівці,є суб’єктом правовідносин, у яких буде (може бути) застосовано норми оскаржуваного Положення (п. 2 ст. 171 КАС України),
на підставі ст.ст. 3, 19, 21, 22, 39, 92 Конституції України, ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод,
керуючись ст.ст. 2, 105, 171 КАС України,
ПРОШУ СУД:
Визнати незаконним та невідповідним актам вищої юридичної сили«Положення про порядок організації та проведення в м. Чернівцях мирних зібрань»,затвердженерішенням Чернівецької міської ради «Про визначення порядку організації та проведення у місті Чернівцях мирних зібрань та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення з цього питання» від 24.12.2009 за № 1192.
Конституційний суд України постановив, що «Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».
Більше того, Конституційний суд України не вказав, що Указ діє до цього часу на території України, не конкретизував, що термін повідомлення має складати саме 10 днів (хоч Міністерство внутрішніх справ України просило Конституційний Суд України встановити “граничний термін часу, до якого можливе подання повідомлень про наміри провести вказані заходи їх організаторами ”). Окрім того, Конституційний Суд України погодився з тезою конституційного подання Міністерства внутрішніх справ України, що «конкретного строку, протягом якого необхідно сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення зазначених акцій, чинним законодавством України не встановлено». Разом з тим у Рішенні вказано: «Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти».
Отже, на даний час в Україні діє єдина законодавча норма, яка регулює реалізацію права громадян на мирні зібрання – ст. 39 Конституції України. Ця стаття не вимагає від організаторів зібрань повідомляти про зібрання за 10 днів, як Указ чи за 3 дні, як оскаржуване Положення, і встановлює, що обмежити реалізацію права на мирні зібрання може лише суд і лише за визначеними цією статтею підставами, серед яких немає такої підстави, як відсутність повідомлення про проведення зібрання.
Хочу також зазначити, що аналогічне до чернівецького Положення, «Положення про проведення масових заходів у м. Дніпропетровську»,затверджене рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 21 серпня 2003 року за №2207,було за подібних підставвизнане Постановою Бабушінського районного суду м. Дніпроперовська від 30 березня 2007 року незаконним (Постанова Бабушінського районного суду м. Дніпроперовська від 30 березня 2007 року додається).
Враховуючи все вищевикладене, а також те, що я, як мешканка міста Чернівці,є суб’єктом правовідносин, у яких буде (може бути) застосовано норми оскаржуваного Положення (п. 2 ст. 171 КАС України),
на підставі ст.ст. 3, 19, 21, 22, 39, 92 Конституції України, ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод,
керуючись ст.ст. 2, 105, 171 КАС України,
ПРОШУ СУД:
Визнати незаконним та невідповідним актам вищої юридичної сили«Положення про порядок організації та проведення в м. Чернівцях мирних зібрань»,затвердженерішенням Чернівецької міської ради «Про визначення порядку організації та проведення у місті Чернівцях мирних зібрань та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення з цього питання» від 24.12.2009 за № 1192.
0 коментарів